Фінанси як історична категорія. Історичні передумови виникнення фінансів

Тема 1. Фінанси Київської Русі та Галицько-Волинської держави

Пояснення

Ірпінь 2012

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

Розглянуто і схвалено на засіданні

кафедри фінансів

протокол № від ”___”_____ 2012 р.

Завідувач кафедри

_______ Л.Л.Тарангул, д.е.н., професор

з навчальної дисципліни "Історія фінансів"

для підготовки фахівців за ОКР бакалавр

денної та заочної форми навчання

галузь знань 0305 «Економіка і підприємство»

напрям підготовки 6.030508 «Фінанси і кредит»

варіативна компонента «Фінанси»

статус дисципліни: вибіркова

Конспект лекцій з навчальної дисципліни «Історія фінансів» складений на основі робочої навчальної програми затвердженої у 2009 році.

Автор В.П.Биховченко, ст.викладач

Рецензент О.Д.Гордей, к.е.н., доцент

До конспекту лекцій необхідно ввести:

1. Рецензія.

2. Назва теми та її мета.

3. План до кожної лекції.

4. Викладання навчального матеріалу за планом.

5. Література.

Мета: розглянути зв'язок між володарями та підвладними, насамперед неміським населенням (збір данини), а також розглянути питання про внесок київських князів у розвиток фінансових відносин, їх державотворчу, дипломатичну діяльність, ефективність їх функціонування, а також розглянути історичне значення фінансових відносин, а також їх місце в історії фінансів України.

План

1. Фінанси як історична категорія. Історичні передумови виникнення фінансів

2. Фінанси Київської Русі

3. Кредитні відносини та монетна система Київської Русі

4. Фінанси Галицько-Волинської держави

Як історична категорія фінанси з'явились з появою держави при розшаруванні суспільства на класи - рабовласники і раби і перша держава - рабовласницька. Перехід від рабовласницької суспільно-економічної формації до феодальної привів до утворення феодальних держав.



В докапіталістичних формаціях більша частина потреб держави задовольнялась шляхом встановлення різного роду натуральних зборів, податей, повинностей, а грошове господарство було лише в армії.

Основними витратами рабовласницьких і феодальних держав були витрати на ведення війн, утримання монаршого двору, державного апарату, будівництво суспільних споруд (храмів, каналів, зрошувальних систем, доріг, водопроводів). Основними доходами були надходження від державного майна (доменів) і регалій (монопольного права монарха на окремі промисли і торгівлю певними товарами), військова здобич, дань з покорених народів, натуральні і грошові збори, мито, позики.


7242891909159334.html
7242992426565151.html
    PR.RU™